Відправною точкою цього проекту було, перш за все, планування. Розроблені сценарії бездоганно лягли на архітектуру будинку, тому внесені зміни були мінімальні і стосувалися суто технічних вимог. Помешкання розраховане на родину з трьох людей, для якої приймати гостей і берегти приватність життя є однаково важливими. Так на першому поверсі сформувався великий відкритий простір студії, у який відкривається автономний гостьовий блок, а на другому – особистий космос господарів.

Смисловим центром проекту є студія, поділена навпіл на зони вітальні і кухні з їдальнею. Інтер’єр виконаний у двох основних матеріалах: світла плитка з текстурою онікса і темний шпон. Таке поєднання теплого і холодного, світлого і темного виявляє стриману геометрію простору, але для балансу також були використані меблі темних теплих відтінків – особливо важливою така необхідність була у м’якій зоні. Привертають увагу сходи: білі і майже невагомі, між маршами встановлені масивні металеві труби.

Гостьова спальня підтримує тональність, задану студією: тут використані такі ж матеріали, але у ледь зміненій пропорції – цього достатньо, щоб змістити акцент з графічності і стриманості на тишу і спокій та змінити настрій кімнати. Найяскравіше у цій кімнаті це біла панель за ліжком, яка допомагає приховати двері по обидва боки. Навпроти ліжка легкий консольний стелаж, картина там стоїть не випадково – для власників відсутність екранів у спальнях є принциповою. Зокрема через це було прийнято на першому поверсі влаштувати кабінет – працювати там же, де відпочиваєш для них хибна ідея.

Кабінет це найтемніша кімната на поверсі, таке колірне рішення позбавлене яскравих колірних акцентів, які могли б порушити атмосферу глибокої тиші і концентрації. Для продуктивної роботи умови освітлення мають визначальну роль – тут передбачене основне світло у якості точкових світильників, локальне безпосередньо для робочого місця і природне – темні штори і легкі прозорі ролети.

У всіх приміщеннях першого поверху використані однакові базові матеріали, для створення різних настроїв змінювалося лише їхнє співвідношення. Єдина кімната, яка має яскравий акцент – невеликий санвузол. Тут використані чорна плитка, плитка з текстурою дерева і червона фарба. Щоб не стискати без того невеликий простір, одна зі стін повністю оздоблена дзеркалом, також широко використана декоративна підсвітка.

Геометрію другого поверху багато у чому визначив конструктив будинку. Оскільки виникла потреба приховати балки, тут геометрію першого поверху замінює пластика – у коридорі і мастер спальні стик стін зі стелею декорований гіпсокартоном з декоративною підсвіткою. Узголів’я також було розроблене спеціально для цього проекту – суцільне полотно відтіняє білі стіни  світлу підлогу.

Лише у дитячій не було потреби у пластичних формах – завдяки похилому даху і мансардним вікнами кімната нагадує будиночок на дереві. Цей образ підтримує велике вікно, яке виходить на двосвітну студію. Воно також слугує додатковим джерелом світла – поруч знаходиться робоче місце, тому питання освітлення є принципово важливим.