Інтер’єр проекту WA House багато у чому визначили захоплення власника, зокрема колекціонування сучасного мистецтва. Якщо задум будинку полягав у проникності його архітектури і взаємодії з довкіллям, то інтер’єр мав вписати полотна і скульптури, кількість яких постійно зростає. Приміщення мали б перетворитися на експозиційні простори, але зберегти атмосферу затишку, властиву будь-якій оселі.

Для студії були обрані м’які тони, головний експонат у цій зоні – спортивне авто за склом у кінці крила. У якості декоративного мотиву стіни деінде вкриті металом з різними фактурами. Над зоною їдальні влаштоване друге світло, у цьому прорізі плитка зі стелі поступово “осипається”, пунктиром поєднуючи поверхи – ще одна скульптура, вписана у інтер’єр.

Проект передбачає дві кухні: одна пов’язана з технічними приміщеннями, друга є окремою зоною студії для прийому гостей. Масивний кухонний острів складений з двох матеріалів: натуральний камінь і шпонований МДФ, таке членування проводить умовну границю між зоною кухні і зоною їдальні. Стеля у над вітальнею охоплена чорною рамкою, яка злегка занижує її рівень і створює ілюзію вікон у всю висоту поверху.

Рослини грають особливу роль у цьому проекті – від зовнішнього середовища, через тераси і до зимового саду, вони поєднують екстер’єр з інтер’єром. Напівприватна зона зимового саду розділяє студію і гостьовий блок. Це точка, у якій ідею проникності видно найкраще: з одного боку через панорамне скління відкривається вид на ділянку, а з іншого влаштоване вертикальне озеленення. До того ж місце не є ізольованим від студії, візуальний зв’язок переривається, але не губиться остаточно.

Автономний гостьовий блок з власним санвузлом і гардеробом перегукується зі студією завдяки матеріалам: тонкі розриви між шпонованими панелями переходить у металевий профіль на стелі. Вертильний ритм також підтримується дверями на всю висоту поверху та імпостами вікон, які теж сягають стелі.

Темний колорит був важливим побажанням сина господарів. Всупереч очікуванням від такого вибору, спальня не вийшла похмурою чи депресивною. Завдяки графітовим стінам і темним шторам, вона справляє враження камерного і інтровертного простору – місця, де можна безтурботно поринути у власні думки і мрії. Інтер’єр розмаїтять білі та червоні вкраплення, неонова підсвітка і графіті на одній зі стін – так створюється гармонійна картина, де акценти не відволікають, а підкреслюють цілісний задум.

Композицію другої спальні збирає м’яке узголів’я, яке маркує зону відпочинку. Воно парцелює малюнок шпалер, створюючи вертикальний ритм. Складна форма даху не дозволяє довести двері до стелі, та про таку геометрію все ж нагадують складки важких штор і підвішені до стелі світильники. На відміну від першої спальні, для цієї були обрані пудрові відтінки.

У цьому проекті санвузли грають роль акцентів – тільки у цих кімнатах яскраві кольори є основними, а не слугують доповненням. Найкраще це помітно у дитячому, тут використано два типи плитки: помаранчева і біла з дрібним патерном, чорна сантехніка створює контур для цілісної картини.

Інтер’єр мастер спальні побудований на темі монохромності зі вкрапленнями гірчичних відтінків – разом з текстилем, саме ці деталі роблять кімнату затишною і теплою. Головним акцентом тут є обшиті тканиною багатоярусні панелі за ліжком, які ведуть до санвузла і гардеробу.

Інакше розіграна монохромність у ванній кімнаті – цей інтер’єр вийшов холодним за рахунок переважного використання каменю. Хоча через різну трактовку колірного рішення, кімнати справляють різне враження, спільними для них є доста природного світла і використання підсвітки, яка має не лише функціональне значення, а підкреслює геометрію простору.