X House це проект, який розроблявся від конструкції і архітектури до меблів і декору, завдяки цьому інтер’єр і екстер’єр складають цілісну картину, один візуальний ряд. Темою стали базові категорії: робота з простими геометричними формами, гра світла і тіні, контраст двох матеріалів. Так склалась чітка графічна картина зовні, вона ж продиктувала і логіку всередині. Концепція інтер’єру ґрунтується на чергуванні теплих і холодних матеріалів, світлих і темних кольорів з помірними вкрапленнями акцентів. Найкращим простором для реалізації такого задуму стала студія: двосвітній простір з панорамними вікнами, який пропускають достатньо світла для експериментів з темними тонами. В архітектурному проекті від початку була закладена ідея студії з м’якими границями: вона плавно перетікає у кухню, зона каміну відокремлена прозорою перегородкою, сходи ведуть на відкритий балкон другого поверху. Словом, майже весь простір першого поверху можна оглянути без особливих перешкод.

За такого планувального рішення постає питання: як розділити його на зони, щоб всім мешканцям було зручно і затишно? Сама студія ділиться на дві зони, одна для спільного часу господарів і гостей, м’яку групу з кавовим столиком у центрі і телевізор, друга прихований від очей тайник з двома кріслами біля каміну. Вони розділені прозорою перегородкою, складеною з тонких смужок рифленого скла і металу . Обрані матеріали створюють тонкий баланс світлих і темних поверхонь, темно-зелені і гірчичні меблі на такому фоні слугують акцентами, хоча самі по собі сприймалися б як нетральні. Щодо освітлення, то тут вибір пав на ефектну люстру над м’якою зоною і торшер з такою ж ламаною геометрією. На другий поверх ведуть консольні сходи, які завдяки своїй конструкції виглядають майже невагомими: дерев’яні щаблі, які тримає металевий каркас, скляна огорожа. Фінальний штрих – тонка підсвітка.

Органічним продовженням студії є кухня, вона розташована у своєрідній “кишені”, виокремлена, але не ізольована. Тут так само передбачене панорамне скління, отже можна було продовжувати тему контрастних матеріалів і без сумнівів додавати темні кольори, як в студії. Поділ на зони тут, все ж, умовний, адже не було необхідності фізично розділяти кухню і обідній стіл, тому використання контрастних кольорів набуває не тільки естетичного, але і функціонального значення: стеля над робочою зоною покрита темним шпоном, а над зоною їдальні – білим гіпсом.

Переходимо до особистих просторів мешканців. Кабінет знаходиться на першому поверху, це світла і простора кімната, витримана у тій же логіцІ, що і студія, тільки у дещо іншій інтерпретації. Тут  вагомого значення набуває вертикальний ритм, який створюється вже не тільки чергуванням світлого і темного, але також текстурою шпонованих панелей і  геометрією меблів.

Тут також повторений трюк з кухні: зони для роботи і відпочинку діляться по стелі завдяки шпону і гіпсу. Ця кімната єдина у будинку справляє враження мінімалістичної, адже тут є лише необхідні меблі, а головним залишаються простір і повітря, які проникають через вікно на всю висоту поверху.

У мастер спальні щедра декорованість зустрічається з функціональністю, головний акцент тут це узголів’я, яке було індивідуально розроблене для проекту. Воно складається з двох частин: скляної і дерев’яної, часті рейки створюють виразний рельєф і задають активний вертикальний ритм. Узголів’я повністю огортає спинку ліжка, його мотив повторюється навіть на стелі, створюючи м’яку атмосферу затишку і спокою.

Все ж, цей елемент працює не лише як декор – він відокремлює зону відпочинку від дверей до ванної і гардеробу. Важливо розділяти “прохідні” зони від функціональних, адже саме так виділяється основне призначення кімнати і з’являється необхідний настрій для відпочинку, сну чи роботи. Все ж, є тут і просто приємні оку речі: дерев’яні рейки на одній із стін перегукуються з узголів’ям, також у якості декору ми обрали кілька дзеркал пластичної форми.

Інтер’єр мастер ванної розроблений з таким же підходом, як і спальні – важко сказати, що тут важливіше, естетика чи функціональність. Роль цієї кімнати, безперечно, не зводиться до її тривіального призначення, і головну роль у такому враженні відіграє природне світло, до того ж тут панують світлі відтінки, малюнки мармуру, чорні акценти. Хоча вона, як і всі кімнати, зроблена у згоді з головною концепцією, не вдаючись в аналіз хочется сказати – це так, бо це просто красиво.

Дитячі традиційно вирізняються з решти кімнат, адже стає непроста задача розробити простір, який би подобався дитині просто зараз і не набрид би з часом. Обидві спальні цього проекту легко трансформуються по мірі зростання їхніх мешканців, єдине, що відрізняє ці кімнати від решти у будинку – світлі поверхні чергуються не з темними, а з текстурою світлого дерева.

У першій кімнаті на двох протилежних стінах використані рельєфні гіпсові панелі, які завдяки світлу з вікна створюють ненав’язливий малюнок зі світла і тіні. Білий колір доповнюють меблі і віконна рама зі світлого шпону, а яскраві акценти завершують образ.

Друга кімната, у свою чергу, здається, більш дорослою – тут немає яскравих кольорів, які б нагадували про іграшки, і загалом переважає не білий колір, а світлий шпон. Завдяки такій пропорції, а також через пластичну форму, привертає увагу білий консольний письмовий стіл. З ним перегукуються фасади шафи, яка займає майже всю стіну – таким чином маркується робоча зона