Вхідна зона не має чітких меж, а є логічною складовою студії. Атмосферу тут створює розмаїття освітлення: поєднання природного світла, основного верхнього і делікатних вертикальних підсвіток – все це грає разом з глянцевими поверхнями і блискучими металевими деталями.

Студія, їдальня і кухня складають анфіладу – від світлого і прозорого передпокою кімнати поступово набирають темних тонів. Світлі фасади кухні підтримує біла кам’яна стільниця, на противагу цьому – острів, фарбований під мідь. Далі прямуємо до їдальні, де прикметним є використання матового скла з двох сторін, панорамне вікно і великий сервант – таким чином кімната виявляється оточною глянцевими поверхнями і видається більшою, ніж є насправді.

Великий простір вітальні і вікна висотою у два поверхи дають простір для маневру і дозволяють трохи згустити барви: довкола кольорової м’якої зони розігрується ритм з темних і світлих матеріалів, який нагадує ритм фасадів самого будинку. Хоча вітальня призначена для спільного часу мешканців, біля сходів знайшлось місце, де можна усамітнитись, але не ізолюватись, – невелика кишеня з книжковими полицями, м’якими кріслами і вазонами. Так через напівприватний простір спільний блок поступово перетікає до спален.

Сюжет гостьової спальні диктують теплі тони та сині акценти, дерев’яні меблі і малюнок на стінах, що нагадує мереживну фіранку, – таке поєднання завжди виглядає знайомим і асоціюється з власним домом перш за все.

Щоб створити середовище, яке буде налаштововувати на роботу, але не втомлювати, в кабінеті було поєднано дві різні теми: з одного боку книжкова шафа глибокого зеленого кольору з безліччю деталей, з іншого – білі стіни, світлі меблі, мінімум декору.

Прибудова містить басейн, тренажерну залу і кімнату відпочинку. Тут головну роль було віддано навколишньому середовищу, яке проникає до приміщень через панорамні вікна – тема інтеграції властива всьому проекту, і ці приміщення не є виключенням.