Якщо пояснювати мінімалізм на аналогіях, то на думку спадають новели: мала проза, яка на двух-трьох сторінках і у влучних метафорах, мінімальними засобами, передає всю суть історії. Мінімалізм це не про відмову від слів, а про їх ретельний вибір. SH Apartment став історією про родину, яка хотіла отримати просту, але не спрощену картину їхнього повсякдення. Простота була наскрізним принципом у цьому проекті, це відчувається як у візуальному образі, так і в плані.

Проект не множив зайві двері і коридори – до студії потрапляємо одразу з передпокою, далі тільки двері до спален. Кімната складається з білої фарби і світлого шпону, композиція з них тримається на каркасі з чорних смуг вздовж всієї кімнати. На нього органічно накладається сітка вбудованих у стелю світильників. Два матеріали слугують для розмежування зон кухні і вітальні, для цього ж були влаштовані і перепади рівнів стелі.

У мастер спальні немає нічого зайвого, вона про білі стіни, ліжко, панорамне вікно і вид з нього. Ця кімната виростає з модульної сітки: м’яке узголів’я, двери гардеробу, косметичний столик – всі меблі підпорядковані її геометрії. Вона виглядає майже аскетично, а на такому фоні навіть пудровий текстиль здається яскравим акцентом. Спальня SH Apartment говорить про виняток, який лише підтверджує правило: на фоні суцільного чистого полотна і чіткої геометрії особливо м’яким і тактильним виглядає ліжко, а ніжна тканина, у свою чергу, як виключення, тільки підкреслює всеохопність сітки і білої фарби.

Натомість, дитяча це остання кімната, яка може асоціюватися з такою стриманістю. У всіх проектах стає питання, як узгодити острів приватного простору дитини з цілісною картиною? У випадку SH Apartment були використані ті самі матеріали, що і для студії, але їх доповнила акцентна стіна графітового кольору із ненав’язливим патерном. Така кімната також навряд чи може обійтися самим ліжком і видом з вікна: прозора перегородка відмежовує ліжка від робочих місць, створюючи окремі зони для відпочинку і навчання.