En
07.09.2021
Реконструкція - реставрація - реновація. Що робити зі старими будівлями?

Всі три терміни позначають різні способи збереження архітектурної спадщини, але якщо реконструкція і реставрація схожі за природою, тобто направлені на збереження або відновлення історичного зовнішнього вигляду будівлі, то ідея реновації стосується її призначення – порожня будівля отримує нову функцію.

Ширший термін для такого підходу – adaptive reuse, адаптивне використання. Ідея полягає у тому, щоб не консервувати або зносити будівлю, а пристосувати її для сучасних умов, знайти нове призначення. Ця концепція набула поширення у 1970-х, коли зі змінами в економіці багато великих підприємств стали не рентабельними – особливо гостро це вдарило по містечкам, де завод чи фабрика буди містоутворюючими.

За таких умов виникла ідея використати стару будівлю для нової функції, адже з часом будь-яке підприємство може стати непотрібним, але потреба у стінах та даху зникнути не може. Таким чином, зберігаючи свою історичну цінність, вона фактично адаптується до нових потреб суспільства і стає ще важливішою: це може бути соціальне житло, громадський чи офісний центр. Ця концепція особливо актуальна для ситуацій, коли йдеться про важливе значення будівлі як пам’ятки архітектури, або про значні ресурси, вкладені у проект і реалізацію, як у випадку промислових будівель. Ідея у тому, щоб лагодити старе, а не зводити нове.

Серед основних переваг адаптивного використання називають заощадження коштів і часу на демонтаж, економію будівельних матеріалів. Але окрім економічних переваг такий підхід має також ідейну цінність, адже за маштабними проектами і генеральними планами не можна забувати, що міста складаються з особистих спогадів його мешканців. Хибно вбачати цінність лише у будівлях, що мають статус пам’ятки архітектури – образ міста і пам’ять мешканців про нього це не лише з видатні проекти, але й звичайні, непомітні будинки, двори і фасади.

Індустріальна будівля. Tate Modern, Лондон

У 1981 році лондонська Електростанція Бенксайд припинила роботу після майже ста років існування. Дискусія про її подальшу долю тривала до 1992 року, коли мережа галерей Тейт оголосила, що у приміщенні станції буде відкрито центр сучасного мистецтва, таким чином врятувавши станцію від знесіння, позаяк місцева влада була зацікавлена у тому, щоб продати землю.

Головною задачею проекту реновації промислової будівлі було збереження її оригінального яскраво вираженого характеру, разом із тим створення всіх необхідних умов для експонування різноманітних творів мистецтва – простори мали бути простими і універсальними. Великі прогони дали змогу зробити безліч приміщень різних розмірів, висотою стель та освітленням. Проект передбачав мінімальні зміни, необхідні для роботи музею – так архітектори бюро Herzog & de Meuron реалізували головну ідею, а саме зробили музей самостійним твором мистецтва. У 2020 Tate modern став третім за відвідуваністю музеєм у світі і першим у Британії.

Історична будівля. Apple Tower Theatre, Лос Анджелес

Звукове кіно з’явилося у Лос Анджелесі в 1927 році, коли відкрився кінотеатр Tower Theatre. Він працював до 1987, закрився частково через збитки, принесені землетрусом, частково через те, що аудиторія почала надавати перевагу кінотеатрам на Голлівудському бульварі або у інших районах міста. З рештою, за п’ятдесят років кінотеатр просто перестав бути унікальним, його популярність впала. Після цього будівля використовувалась ситуативно – як знімальний майданчик або місце для проведення публічних заходів. Так тривало доки у 2016 році Apple не оголосили, що орендуватимуть будівлю.

Цей проект не передбачав серйозних змін у планування, радше мав на меті зберегти, а почасти і відновити втрачені елементи інтер’єру. З рівня землі відвідувачі потрапляють з просторе лобі, відновлені у найменших деталях сходи ведуть на верхні поверхи, а саме лобі – до головної театральної зали, яка перетворилась на демонстраційну. На пам’ять про перше призначення театру, архітектори лишили в ній великий екран, балкони навпроти стали зоною очікування. Магазин відкрився у 2021 році і став логічним продовженням асоціативного ряду: необароковий стиль будівлі, класичне кіно двадцятих років і сьогоднішній Apple – це все про елітарність і ексклюзивність.

Житло. Casa Burés, Барселона

На відміну від перших двох типів, важко уявити, що житловий будинок може втратити свою цінність. Тим не менш, питання адаптації до сучасних умов часто є нагальним, особливо, якщо йдеться про пам’ятку архітектури. Casa Burés був завершений Франциском Беренгером у 1905 році у тісній співпраці з Гауді. 1979 року будівля отримала охоронний статус, а майже через сорок років забудовник Bonavista Developments ініціював проект реновації.

Задачею студії TdB Arquitectura було пристосувати більш ніж столітню будівлю до сучасного розуміння комфорту, ніяк не змінивши її зовнішній вигляд. Робота з архітектурною спадщиною завжди передбачає більшу чи меншу міру консервації, тому ядром таких проектів є питання балансу між тогочасною реальністю і нинішніми нормами проектування. Основними інструментами архітекторів стали колір і сучасні матеріали, також принципово, що всі нові елементи не імітують історичні, а лише слугують тлом для справжніх і оригинальных. Нині, як і було запроектовано, Casa Burés є житлом класу люкс – хоча функція не змінилася, розвиток технологій змінив уявлення про люкс, а зміни у суспільстві зумовили необхідність пристосувати будівлю до оренди кількома власниками, а не володіння однією родиною. У підсумку, адаптація до нових умов необхідна і для того, щоб будівля не змінювала своє призначення.

Читати далі: Проект реновації виставкового центру від студії Ego House